Горобчики сірі літають над полем,
А хлопчик Андрійко навчається в школі.
Горобчики вміють цвірінькать, літати,
А хлопчик Андрійко – ділити й складати.
Співає горобчик: «Ти – мудрий, Андрію,
А я ось – невчений, я не розумію:
Знайдемо зернину, велику та цілу,
А потім – надвоє рівненько поділим.
Одна половина і ще половина –
Хіба з них складеться ціленька зернина?!
Сміється Андрійко: візьмемо зернину
І хутко поділим на дві половини.
З’їси половину, і ще половину…
От бачиш – ти з’їв уже цілу зернину!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78140
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2008
автор: Кузя Пруткова