О, Мати усіх сущих, о Мадонно,
Дозволь тобі вклонитись до землі.
Твоя душа – вмістилище бездонне
Мудрот, добра, любові дій і слів.
Твій зір промінить сонце золотисте.
Твій день в турботі завжди, у труді.
Як ніч без зір, як дерево безлисте –
Така ти, коли діти у біді.
Живеш - серця їх чують звуки лютні,
За обрій йдеш - сум йде у їхні дні.
Ти найцінніше вносиш у майбутнє,
Ростиш для світу доньок та синів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)