В куточку двору сніговик
Лишень нагадує про зиму.
Сніг від дощу назавжди зник,
Весна іде до нас без стриму.
Стоїть змарнілий силует.
Похнюпив ніс, примружив очі,
Аж пожалів його поет,
Сказати слово добре хоче.
Він бачив, як мале дитя
Трудилось, справжній скульптор, наче.
Дало білявому життя
Й само не схоже на ледаче.
Щодня заходило у двір,
«Як справи?»-, поспіхом питало.
Кіт дивувався: «Що за звір?»
- «Мур, мяу» -, так собі – зухвало…
Прогноз сьогодні – гарний плюс
І снігова людинка зникне.
Зими затихне білий блюз,
Мале у двір прийде: «Ой!»-, скрикне…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781510
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 11.03.2018
автор: Шостацька Людмила