Досміємось ми, панове,
Ой жеж досміємось ...
І кровавими сльозами
Усі захлиснемось.
Від анархії, хаосу,
Мегабандитизму
Сонця чорний промінь вийде
Через білу призму...
Може бути - ?!!
Краще б ні,
Та до того йде
І тільки від нас залежить,
Що завтра буде́.
Бо розхитують державу
Трутні та хапуги
Й лиш для власної кишені
Ще роблять потуги
У державних інстанціях ...
Жалко Тебе , Нене,
Не кров тече у них в венах,
А бабло зелене.
От так можем зацвісти,
Як ряска в болоті
І залишиться лиш тріслий
В нас горщик на плоті ...
Схаменімся, українці,
Поки є ще Воля,
Лиш від нас одних залежить
України доля!
09.03.2018 р.
P.s.
Ще не насміялись?!
Й дальше сміх у горі,
Знов будем гадати,
Що там скажуть зорі.
Мо' якось минеться,
Й не зачепить нас,
Не навчив й не вчить
Нас нічому час...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2018
автор: Олекса Терен