Світанок... ховається, поміж хмар,
Його, я весь час віднайти хочу
А місяць ясноокий, мов ліхтар
Розвіє, може печаль жіночу.
Дощик, раптовий тихо дріботів
Це що, розплакалася хмарина?
Сердитий, місяць, миттю помарнів,
Відразу вляглася та хустина.
То день новий хтів раненько вмитись,
З- під снігу, щоб проснулися квіти,
Весну, просила ж я не баритись,
Підсніжники… наче перші діти.
Самій, варто пробудитись від сну,
Я знаю, тепло відчуть, це вдасться,
Раненько зустріти красну весну,
В житті радіти, прийняти щастя.
17.02.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2018
автор: Ніна Незламна