Ступаю по чужій землі,
Вітри недолі мене здули,
А рідну землю топчуть москалі
І міцно наші лицарі заснули.
Чи пам’ять їм нечистий вкоротав,
Що так нахабно вмить забули,
Як лізли по кістках на п’єдестал
І на Євангеліє руку клали???
Скажіть по совісті, мужі:
Той ваш сценарій був для кого?
Чи ви задумались тоді,
Що ви обдурюєте Бога?
Що ваші дії і слова
Далекії від віри наскрізь,
Отак, як небо і земля
І сподівання наші гаснуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781639
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 11.03.2018
автор: Юстина Клевець-Якобінчук