Запрягла мої роки старість,
А душа й досі молода.
Скільки ж їй у житті дісталось!
А вона навіть… не рида.
Бо живе в ній сумління й віра,
Без яких не людина ти,
Сутність їхня – любов без міри,
А твоя – їх уберегти.
Особлива душа в поета,
Незвичайна і в матерів –
Не спинити обох їх в злеті,
Бо покликані в нім згоріть!
24.10.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781644
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.03.2018
автор: Ганна Верес