Наш Петро голодний зранку,
Випить надурняк охочий,
Іде до кума Василя –
Нібито провідать хоче.
Жінки в Польщу подалися,
Для сім’ї десь заробляють,
Ну, а Петро з Василем
Як не п’ють, то так гуляють.
Василь вже порізав сало,
Знайшов у банці огірки,
Хоч закуски було мало-
Пляшка, основне, й чарки.
Василь каже: «Непогано
Нам у світі цьому жити.
І це щастя – з вами, куме,
Чарку чи дві пропустити».
Петро собі наливає:
-В мене якраз навпаки,
То ви, куме, пропускайте,
А я вип’ю залюбки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781716
Рубрика: Гумореска
дата надходження 12.03.2018
автор: Катерина Собова