Воздихальниця

1
Соснові  сходи
І  невпинні  води
Спирається  рука
На  чорний  поручень
Тут  тиша  ходить
Стріху  ночі  зводить
А  день  спочив
На  темних  кронах  поруч.

2
Згоріло  сонце  у  червоних  хвилях,
Згаса  ріка,  запалена  на  мить.
Вже  всі  вітри  згорнули  буйні  крила  -  
На  чому  ж  ця  гора  тепер  летить?
Чи  ти  ніколи  спокою  не  маєш?
І  хто  тебе  тернами  так  зросив?
Крутизна  грізно  береги  ламає,
Тремтять  у  надрах  древні  голоси.

3
Воздихальниця
Над  старим  Дніпром
Покотилася
В  ніч  немов  пором
Воздихальниця
Серед  моря  літ
Усипальниця
Незворушних  бід
Воздихальниця
Темний  мавзолей
Ти  печальниця
Безвісти  дітей.
1992

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781829
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.03.2018
автор: Надія Медведовська