КАЗКА
ВУДІ ПОЛ ҐРЕЙ
ЧАСТИНА ДВАДЦЯТА. ПОДОРОЖ ДО ПІВНІЧНОГО
ПОЛЮСУ+
Протягом нашої прогулянки наш трансформер не відставав від нас ні на крок зависнувши над мілою пустинею на висоті 15-20 метрів. Тільки на цей раз він не піднімав навкруги себе бурю снігу. Дуже розумно, інакше нам би прийшлося непереливки. Скафандри були влаштовані таким чином, що ми відчували зовнішне повітре, але без -60.
У момент, коли далеко на обрії ми побачили силуети білої ведмедиці і її діток наш корабель раптом різко піднявся уверх, піднявши справжню хурделицю біля нас і на великій швидкості почав віддалятися від нас.
-«Дідусю, любий. У нас виникнули проблеми?» - стривожено запитала Настусенька.
-«Зовсім ні, рідненька. Проблеми у наших друзів роботів, котрі затіяли революцію.» -спокійно відповів я.
-«І що ж тепер з нами буде? Ми самі, однісінькі на Північному Полюсі за тисячі кілометрів від людей, а зовсім поряд небезпечні дикі звірі.» - неспокій у її голосі наростав.
-«Настусенько! На лівому рукаві твого скафандру прикріплений пульт управління. Натисни червону кнопку. Це виклик аварійної служби. Насправді – це знак для трансформера №2 терміново прийти нам на допомогу.» - натиснувши рятівну кнопку ми враз різко піднімаємось у повітря.
Під нами раптом з’являеться величесний льодяний торос. Але що це? О диво! Він починає рухатися. Так! Саме так! Це наш рятівник.
-«Дідусю! Невже ми врятовані? Я не вірю своїм очам! Це ж той самий повітряний корабель на якому ми сюди прибули! Але...?»
-«Саме так люба. Це справжній наш трансформер, а той, на якому залишилися роботи виявився, наразі, віртуальним( примітка автора - не справжнім). Наші, так звані, «друзі» зникнуть, так як і появилися, у долю секунди. Запам’ятай, мила, штучний інтелект має дуже багато переваг, хоча у певний момент може бути непередбачуваним. На щастя усі наші хвилювання позаду.» -продовжую.
-«Дідусю! А чи не могли б ми негайно повернутися на борт нашого корабля? Щось мені не хочеться продовжувати прогулянку у скафандрах.» -запитує нетерпляче онученька.
-«Цілком з тобою погоджуюся. Тим паче, що наші друзі ведмеді зовсім поряд.» -заспокійливо погоджуюсь.
І ось ми нареші на борту нашого милого всюдихіда. Все на своїх місцях. Тільки різке відчуття голоду. Тому інтуїтивно направляємось до ідальні.
-« Настусенько! У зв’язку з тим, що ми позбулися наших друзів, нам прийдеться надалі самим готувати їжу. Як ти до цього ставишся?» -запитую риторичне питання.
-« З великим задоволенням.» - з ентузіазмом відповідає Настусенька.
На обід у нас був справжній український борщ, правда, вегетаріанський, тобто, без шкварків, зажарки, сметані й м’яса.Навіть без звичної олії. Зате там залишилися усі інші звичні інгридієнти. На друге ми приготували гречані котлети і салат з огірків і помідорів. На десерт ми приготували морозиво з афинами. Трав’яний чай завершив наш смачнющий обід. Опісля, ми разом помили посуд і вирішили влаштувати денний сон. Встановавши програму «автопілот» ми спокійно відправились спати. Прокинулись пізно увечері.
-« Дідусю! Ти справжній чарівник. Насправді, сьогодні уперше за усі наші подорожі я злякалася, хоча не натякнула тобі про це жодним словом. Ти знаєш, коли я розповім своїм друзям – вони мені просто не повірять. Скажуть, що я майстриня розповідати байки. Але нехай. Тільки ми з тобою знаємо, що насправді відбувалося з нами. Ти просто молодець! Які, цікаво наші плани на завтра?» - запитує з цікавістю Настуся.
-«Сонечко моє! Я з нетерпінням очікував на твоє запитання, так як у мене для тебе є приємний сюрприз. Втім, мені прийдеться пів ночі попрацювати, щоб несподіванка запам’яталася тобі на усе життя.» - продовжую.
-« Чекатиму з нетерпінням. Я виспалася, і, у мене є теж півні плани на цю ніч.» -відповіла маленька по діловому.
Наступного ранку, одразу ж після сніданку наш корабель на великій швидкості відправляється на край полюса.
-« Настусю! Тобі, вочевидь, приходилося чути й бачити на екрані справжнє диво природи – айсберги. Саме тут вони і формуються.»
Ми як зачаровані спостерігали, як величезні глиби люду й снігу з шумом зривалися у океан. І процес цей був нескінченний. Ми покидаємо Північний Полюс. Під нами суцільне поле айсбергів.
- II –
Продовження буде...
04:00 – 06:00 13.03.18 Івано-Франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2018
автор: Woody Paul Grey