Україну укотре штормить –
Тужать матінки і чорноброві –
То історії чорная мить,
Де ненависть зустрілась з любов’ю.
Там згорають найкращі в вогні,
Й білих ангелів більшає в небі.
Стогне тяжко земля у війні,
Та чи кожен спитає у себе:
«Чим для мене є рідна земля
І чи гідним я був і є сином,
Й як терпіти знущання Кремля,
Коли й небо вже стало не синім?
Україна ж – земля козаків,
Я ж свободи і гідності правнук,
Має бути і мій між штиків,
Що утверджують волю і правду!»
12.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781941
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 13.03.2018
автор: Ганна Верес