Роки, роки! Як швидко ви майнули,
Окрилений я вами і розп'ят.
Усе в житті ви бачили і чули,
А скільки ми зустріли разом свят!
Роки, роки - моєї долі діти,
Якби зібрались разом ви усі,
Якби збагнути вас і зрозуміти,
Вклонитись вашій осяйній красі.
Були роки славетні, сонцеликі
Пригадую ваш сміх і голоси.
Доробків, звершень мрійники великі -
Це полум'я, о доле, не згаси.
Були роки крадіжок, горя, зради,
Розлучень і спотворених марнот.
На кораблях Великої Армади
Я вас не повезу на ешафот.
Роки страждань, поневірянь і болі,
В борні засмаглі, з сорому бліді,
Ви всі мої, ви всі моєї долі,
Чорняві й сиві, ситі і худі.
За вас за всіх я келих підіймаю,
За вас за всіх надій шампанське п'ю,
До себе пригортаю, обіймаю
І скривдити нікому не даю.
За кожну мить мого буття земного,
Що так радіє щиро і щемить,
Я дякую й молю Отця Святого
За кожну мить, о Боже, кожну мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2018
автор: Марат Школьник