п’ять голосів його кудлаті вуха
виловлюють збентежено з весни
і гостро так, і обережно слухає
що ранок знов – веселий кухар –
танцює на порозі зим
що другий голос зніжений і хатній
рип-рип мандрує між кімнат
у товаристві маєш слів багато
коли ж на прив’язі – печалі – сват
що третій голос мчить серед планет
в космічну даль запискою у пляшці
ніхто не в курсі, коли усе мине
коли усе мине, чи буде як у казці?
і чи “відвертість” комусь вдасться?
четвертий голос – голос тиші –
нудьга, прозріння, вибух мрій
кудлатим сняться теплі вірші
обійми теплі – наче свій
ще п’ятий голос кидає у жах
і він же потяг відправля до раю
його кахана – мо сонце на устах
допоки в серденьку її тримає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781995
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2018
автор: Радомір