Скорботний подих пустоти.
Він тихий, ніжний і прозорий,
Такий прекрасний, невідомий,
Який, як все нема мети.
Холодна шибка. Мої сльози
Такі ж холодні. І кому
Вони потрібні? І тому
Вони зігріть її не в змозі.
Нещира посмішка в устах.
Нещиро скалить зуби сонце.
Своє кохання стріла. Що це?
Його стрічала вже у снах.
Холодне серденько не гріє.
Пусті холодні очі в'януть.
В душі нічого вже не маю,
І в моїх скронях вітер виє.
Пекуча сіль у моїх ранах.
За пазухою - сніг холодний.
У моїм серці - біль бездонний.
Мій сум везе мене на санях.
Під шум величної печалі
Із криком радості помчали.
Що згубить він мене - не знала
Й йому свою душу віддала.
©Maggie Be
13.01.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781997
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2018
автор: Maggie Bee