Вилазь на світло! Покажи свій лик!
Чи ти, печерний, досі ще безликий?
О, ти до Світла начебто не звик,
Ти - боягуз, дарма що тілом із великих.
В тобі́ й душі ніколи не було́,
Бо що в печері добре пригніздиться?
Підстав до вітру ти своє чоло!
Попутний - він кому не знадобиться!
Не вилізе ніколи зі скали
Той, що боїться світла і свободи!
Які б вітри у хащах не гули,
Ніщо в глухій скалі не змінює погоди.
Ще кине клич: "Лупайте сю скалу!"
Той, що свободу ставить якнайвище.
Ти ж у скалі обернешся в золу -
Пересторогою хай буде попелище.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2018
автор: Галина Яцків