[b]Сонце вже потягнулось навшпиньки.
Заглядає чи сніг всюди скрес.
А тим часом мороз робить кпини:
- Ти світи, та не грій з-під небес.
Аж не віриться - сві́тла повсюди,
Вже, здається, що справжня весна.
А мороз все своє:"Я ще буду,
Хоч на тиждень заскочу однак"
Ой, морозе, весняний гульвісо,
Прогуляв ти початок зими,
А тепер приблудив куди й звідки...
Не ждемо тебе зовсім вже ми.
Бо весна полонила нас світлом,
Бо весна - ждане чудо з чудес.
Воскресає життя в бруньці й квітці.
Знов на ЩАСТЯ душа пройде тест...
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782034
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2018
автор: zazemlena