Весна я... Весна! Милуюся світом,
у нім розсипаюсь рожевим я цвітом.
Дзвеню соловейком в зеленому гаю,
немов наречену, калину вдягаю.
Любов розсіваю навкруг я і ласку.
Щоб вірили в щастя... дарую вам казку!
Ще висію зерна в ріллю я шовкову,
зростуть в ній ростками... почуєш їх мову.
А кожен росток той потягнеться вгору,
умиється в росах у вранішню пору.
І плодом наллється, і зазолотиться,
і житом у полечку заколоситься.
Я славлю і працю, і руки невтомні.
Нам їх цінувати прийшов час... сьогодні.
Весна я... Весна! Зустрінуся з літом -
розсиплюсь веселим я райдуги цвітом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782075
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.03.2018
автор: Надія Башинська