Чому, хто усвідомлює себе тупим,
Насправді серед люду є розумним,
А хто себе обізнаним вважає,
Той, навіть, книги не читає.
Той, хто отримує нові знання
І виконує свіжі завдання,
Той дивується своїм незна́нням,
Бо виникають знов питання.
Той, хто дійсно є розумним
І бачить він себе таким,
Той, безумовно, є немудрим,
Бо живе гординя в нім.
Той, хто і в правду має мудрість
(Для багатьох це буде дурість) –
Ві́дання прискромнює свої
І бачить прогріхи в собі.
Та людина смиренно розмовляє,
Зарозумілості у ній немає,
Вже й не говорячи про чванство
Чи самовпевнене зазнайство.
Мудрість без любові – хитрість,
І близька́ їй гордовитість,
А розум, що любов ту має,
Дійсно, мудро́ту вельми знає.
Мудрий – багато не говорить,
Ніколи він не пустосло́вить.
Він не проявляє зверхність,
В словах тримає обережність.
Нікого він не заставляє
Виконувать його поради.
Людей так вміло наставляє,
Що люд – сам мінятися бажає.
І наостанок хочу вам сказати,
Бо думаю, що це важливо знати:
Незавжди́, хто мудрість має
У того́ освіченість перебуває.
І навпаки, хто є розумним –
Не означає, що він мудрий.
І я вам приклад наведу,
Життєвий він та має правду:
Розумний хімік придумує дурман,
Його для людства виробляє,
На смертях гроші заробляє,
Хоч і обізнаність в науці має;
Простий, в глуші́ забутий селянин,
Та приїзди́ть до нього дворяни́н!
Пораду він отримати бажає
Від селюка, що навіть грамоти не знає.
Парадокси отакі у світі цім
І багато філософського ще є у нім.
Так що ж є вищим, ум чи мудрість?
Найкраще, звісно, мати друге і розумність.
[b]ℬℭ[/b]
[i]24.02.2018[/i]
[b]K Λ Е О Δ О Р[/b]
________________________________________
Вжиті слова:
• Мудро́та (наголос на "о") – щось складне
для розуміння.
• Відання (наголос на "і") – знання, обізнаність.
• Дурма́н – слово має кілька значень, зокрема таке:
те, що одурманює, п'янить;
[u]наркотик[/u], одурманюючий засіб.
[b]Вірш №10[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782102
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.03.2018
автор: K Λ Е О Δ О Р