* * *
Як молодо!
Весни і весни.
Це я споряджаю –
лиш птиць небесних!
І сіяння!
І швидко і безліч сіянь
сподобився вітер –
із веснами віять
І запах
запах –
цих висей небесних
Христос воскресне!
це збудеться – в веснах
13.03.2018
Вона Весна!
Вона моя сила!
і я їй мов сила —
Вона ж то раніше
мене полюбила!..
У Політехнічнім!
і я аж на прю роздаровую Вічність...
Сиплються-сиплються діви столичні
сиплються-сиплються
діти тепличні
сиплються
сиплються
шкірки панічні
фа! — розцяцьковую фари фонічні:
над пустирем роздаровую
Вічність!!..
Оф — ре!:
сила — вчепила
чомусь — потойбічне...
крутяться дзвоники
телескопічні
висунуть весни —
крутяться дзвоники — в січні!
крутяться
крутяться —
цілість ся вічна! —
сі
ці
зі
сі —
На!
предковічне...
на!
Сонце — під зорями січня!
Коротше — Весна...
25.01.2011
Я— березень!
Богоматері-натхненниці
присвячується
я — березень!
я вискочив із стакана
хотіли мене морозити
або пити — п’яні
я — недоторканне
я — батько — безумом березового:
бездум!
інших — філігранять.
берези — протверезіли
жадібні вчепитись за голубе
небо!
Слово — невід
води вензелі
тихі — тихо
і дрижать — ганебні
12.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782157
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович