Сцена дев’ята
Велика зала в будинку Флори, пишно оздоблена та ілюмінована.
Одні двері в глибині зали і двоє дверей по боках. Ближче до правих дверей
знаходиться картярський столик з усім необхідним для гри, біля лівих дверей столик,
густо заставлений квітами та прохолодними напоями. Поруч крісла та диван. Флора,
маркіз, лікар та інші запрошені входять зліва, розмовляючи між собою.
ФЛОРА
Будем мати втішну ніч маскарадну
на чолі із віконтом.
Віолетта й Альфред запрошені теж.
МАРКІЗ
Ви новину не чули?
Віолетта й Жермон вже розійшлися
ЛІКАР І ФЛОРА
Це правда?
МАРКІЗ
Так, вона тут буде з бароном.
ЛІКАР
Недавно бачив їх. Здалось, що не в тузі.
(праворуч почувся шум)
ФЛОРА
Затихніть... ви чули?
ВСІ
(йдуть праворуч)
Зустрічаймо друзів!
Сцена десята
Попередні, а також гості, котрі входять з правого боку.
Багато з них у масках і в одязі циганок.
ЦИГАНКИ
Циганки ми, віщунки,
прийшли із далечіні,
щоб по руках вам нині
прийдешнє прочитать.
Нас зорні візерунки
(зорні візерунки)
ведуть до таємниці
(так, ведуть до таємниці) –
в лініях правиці
майбутнє показать.
Нас зорні візерунки
ведуть до таємниць –
нам у лініях правиці
майбутнє показать.
Нам у лініях правиці,
нам у лініях правиць.
Нам у лініях правиці
майбутнє, так,
майбутнє показать.
Нам у лініях правиці,
у лініях правиць,
нам у лініях правиці
майбутнє, так,
майбутнє показать.
ЦИГАНКИ 1
Все бачим!
(беруть руку Флори і розглядають її)
Мила пані, в Вас ворогів багато.
ЦИГАНКИ 2
(роблять те ж саме з рукою маркіза)
Маркізе, Вам не стати
для вірності зразком.
ФЛОРА
(до маркіза)
Тож галантність нещира?
За це знайду відплату.
МАРКІЗ
(до Флори)
Як можна так казати?
Неправда це цілком.
ФЛОРА
Міняє шерсть лисиця,
та не міняє норов.
Маркізе, про це скоро
Вам прийдеться жаліть.
Маркізе, про це скоро
Вам прийдеться жаліть.
Маркізе, про це скоро
Вам прийдеться жаліть.
ВСІ
Накриєм, як дрібницю,
минулого немало
невидним покривалом –
майбутнім треба жить.
Накриєм, як дрібницю,
минулого немало
невидним покривалом –
майбутнім треба жить.
Невидним покривалом –
майбутнім треба жить.
Майбутнім треба жить.
ФЛОРА
Накриєм, як дрібницю,
минулого немало
невидним покривалом –
майбутнім треба жить.
Невидним покривалом –
майбутнім треба жить.
Майбутнім треба жить.
Майбутнім, майбутнім треба жить.
Невидним покривалом –
майбутнім треба жить.
Майбутнім треба жить.
Майбутнім, майбутнім треба жить.
МАРКІЗ
Накриєм, як дрібницю,
минулого немало
невидним покривалом –
майбутнім треба жить.
Невидним покривалом –
майбутнім треба жить.
Майбутнім треба жить.
(Флора і маркіз потискають один одному руку)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782256
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 14.03.2018
автор: Валерій Яковчук