В рясних кетягах калини,
В пісні жита на полях
Лине мова солов’їна,
Ввись до неба, наче птах.
В сонечка променях ясних,
В поривах легких вітру
Моя мова українська
Крокує по світу.
В шелесті дубів кремезних,
У шепоті струмочків,
Звучить рідна серцю мова,
З-від усіх куточків.
Любов віддана до мови
Живе у нас віками.
У колисці дарується
Із наспівами мами.
Мово рідна, звуком щира,
Моя вкраїнська мово!
Неповторно, мелодійно
Звучить твоє слово.
Не завжди тебе любили,
Цінували й берегли.
Свого часу, ріки крові
На Вкраїні полились.
Нині ти живеш в пошані,
У повазі й любові,
Народ же мій із трепетом
Кожне мовить слово.
Де б не була я на світі,
І скільки б мов не знала,
Найдорожча - то є рідна,
Це істина стала.
Як хліб святий в кожній хаті,
Як все, що серцю дороге,
Щоби й надалі процвітати,
Ми рідну мову збережемо!
24.02.2017
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782272
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.03.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська