Коли в твоїй душі панує вітер
А серце рветься весь побачить світ
Не зможеш в спокої на місці усидіти
І підеш в даль від батьківських воріт
Щоб хвилі океану заливали
Пустелі сонце - опекло
Вітри душі в екстазі завивали
І серце повне радості було
І нові люди і нові простори
І наче нове кожен день життя
Але усеодно батьківська хата
Із памяті не піде в забуття)
І от - коли душа вгамує вітер
А серце намилується на світ
Залитий хвилями і сонцем обпечений)
Ти знов прийдеш до батьківських воріт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2018
автор: Вітрисько