Давай не будем псувати момент

Як  мені  подобається  бути  поруч  з  тобою,
Це  не  кохання,  я  не  знаю  що  це  зі  мною.
І  ти  погодишся,  що  це  не  любов,
Однак  я  зроблю  цю  помилку  знов.

Знаєш  ?  Ми  зараз  могли  би  віддатись  бажанням,
І  бездумно,  шалено  займатись  коханням,
Проте  у  тебе,  і  у  мене,  один  аргумент:
Давай  не  будем  псувати  момент.

І  я  не  стану  вимагати  твоїх  поцілунків,
Можливо,  буде  краще  сказати,  що  ми  у  статусі  друзів  ?
Однак,  підмічу,  що  не  згідно  сучасних  шаблонів,
Проходить  перебіг  наших  стосунків.

А  ще,  я  не  звик  лягати  спати  на  спині,
Мабуть,  доведеться  зробити  це  нині,
Бо  ти  закинула  руку,  і  лежиш  на  лівому  боці,
А  я  дивлюсь  на  твоє  обличчя,  на  твої  заплющені  очі.

Зізнаюсь,  що  я  не  зможу  сьогодні  заснути,
Скажу  відверто,  бо  двох  речей  я  боюся:
Я  або  прокинуся  сам,  або  у  тебе  влюблюся.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2018
автор: Makkilan