Закрили сонце пінні бризки,
Вечірня зірка над водою,
Здається, що кохання близько,
Ми ж – розлучаємось з тобою.
І винограду стиглі грона,
Де сік із присмаком розлуки
І той дзвінок із телефону...
Нам хвиля роз'єднала руки.
Ти говорив, а я мовчала.
У сутінки ховалось море.
І тільки чайка щось кричала...
Ти кинув слухавку у морок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2018
автор: Світлана Петренко