...І знову продзвенів шкільний дзвінок,
І учні в класі вчительку чекають,
Але вона не прийде на урок -
Її в раю вже ангели стрічають.
Від втрати біль не залікує й час,
Бо важко в це повірити зуміти!
Вона ж недавно ще ішла до нас,
Щоб частку серця кожному вділити,
Вона, мов мама, ніжністю й теплом
У кожне серце засівала мрію
Про світлу долю, виткану добром,
Про успіхи, про щастя та надію.
...Нажаль, глуха хвороба до благань
Дітей, внучат, учнівської молитви
І навіть сльози матері ридань
Її, нажаль, не в силі зупинити.
Але навік залишиться вона
Безмежжям щирості в людських серцях і долях,
І буйноцвітом з її зерен - знань
З любов'ю до життя, людей та школи.
...І знову продзвенів шкільний дзвінок,
А учні в класі вчительку чекають,
Хоч знають не прийде вже на урок,
Та все ж в вікно в надії заглядають...
14.3.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2018
автор: тарпик