Назви його, як мене звала
Дивись на нього, згадуй нас
Для мене ким так і на стала
Для нього стань, повсюду фарс
Повсюду зло і небезпека
На силу надихай постійно
І най не я той є "лелека"
Та мрію все ще я про трійню
Назви його моїм ім'ям
Вкладай у нього свою душу
Ти моя сонячна сім'я
Ти моя та, без кого мушу
І коли раптом на шляху
Зустріну вас утрьох чудових
Мов рідних серцю обійму
В безмежжі ніжної любові...
Назви його своїм, ти ж знаєш
Я так радів, як це казала
І в час, коли я вже зникаю
Згадай, як ми колись кохали...
Моя земля святого Раю
Моя душа в твоїх очах...
В тонких місцях сульського краю
У скріплене в одне руках...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2018
автор: Володимир Ромен