Так. Зачепили твої ті слова.
Аж розболілась дурна голова.
Невже цей мотлох ворушимо знов?
А як відвертість? Довіра? Любов?
Не зрозуміла... Здалося мені,
що ми позаду залишили дні,
коли заплющені очі вночі
шукали в темній кімнаті ключі
від скринь-сердець, що забули давно,
яке п'янке у кохання вино,
які солодкі від нього вуста...
Але тут істина дуже проста -
відкритість, щирість сердець та очей,
і спокій днів, та шаленство ночей.
І незалежно від міст та годин,
в душі назавжди "одна" та "один".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2018
автор: Юлія Сніжна