Вибрався ще зранку Жора
З кумом провести дозвілля.
(Перебрав добряче вчора
В своїх друзів на весіллі).
Кум сидить сумний, зітхає,
Демонструє своє горе:
-Бачте, куме, на три тижні
Їде Олечка на море.
Кума приїхала від мами,
Усмішка сяє на лиці,
Ретельно в сумки й чемодани
Пакує сукні й спідниці.
-Ніч не спав, не стулив ока,
Буде так тут одиноко,
Бо для мене ця розлука –
Це біда і справжня мука.
Вийшли в двір. Тут Жора каже:
-Перестань ти побиватись,
І з великою любов’ю
Допоміг би їй зібратись.
-Та ти що, її не знаєш?
Для мене - щастя ця розлука.
Як побачить мою радість,
То не виїде, зміюка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2018
автор: Катерина Собова