Людина- складний механізм.
І як розпізнати де ворог, де друг.
Буває мовчить, та звернувшись до неї
Вона допоможе у скрутну хвилину..
А інша говорить з тобою беззупину
Але коли щось, то не помічає...
Але така горда, поважна, як пава
Але на словах, а на дії- ніщо...
До кого звертатись, з ким душу відкрити
І як серед люду такого нам жити...
Зламати нас легко...Ніхто не відновить
А душу відкриєш- туди наплюють.
А потім цинічним, жорстоким стаєш
І незрозумілим назавжди підеш...
Не можеш брехати- не починай.
А хто лицемірить- той душу продав.
Велика наука- розбиратись у людях
А хто ж нас навчить? Нема вчителів.
Навчайся завжди на помилках інших
Своїми то дорого плату візьмуть...
А ще на шматки тебе розірвуть...
Складно нам жити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782623
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2018
автор: Miriamina