«Якби ви знали, яка Моя
Любов,
ви би плакали
безнастанно.» В Меджугор’ї* Божа Матір
1
Я єсть дерзальник буть щасливим —
Й молодіти...
Не сирість світу —
А храм над світом
Бог втягне!
Відмолодити!
2
Я ж Баха не достойний, люди,
Якщо
мене на сто літ не забудуть.
Мов Боже молоко — усій закислості!
Я Божа стислість!
Хоч безмір покропляю
Їй в фарватері:
І не вгодив святій і Божій Матері —
Коли, сказавши «Ігор», — не здригатимуть-
ся.
Бо не вгодив і Богу, значить,
Мов би до слів
без слів надривно плачуть
Коли приходить вечоровая мелодія
Мене розчленувати мов колодія
Славив любов, а совість я будив? — мов Нату? —
Тому мене — не проклинатимуть!
Не загребуть до спільної могили
Вапном не напоять
мов Моцартові жили…
Якщо серце моє —
не розпинати
13.09.2012
* - Меджугор’є справедливо називають місцем, де Небо дозволяє торкнутися себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782705
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.03.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович