А погляд вирізняє із-поміж інших,
Такий, серцю близький, твій рідний силует.
Не знала я до тебе більш ласкавіших,
Теплом напоєних бажань, щоб йшли з сердець.
В твоєму серці було стільки ніжності,
Що я купалась в ній, як вишня у весну.
Цвіла душею, чекала у вірності,
Я кликала, а ти не чув, лишав одну.
Подушка - свідок сліз моїх не втішених,
Та місяць блідий, скажуть правду, запитай,
Як марила у стогонах приглушених,
Довго грудний ловила ніч відчаю край.
17.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2018
автор: Валентина Ланевич