Говорив Юрко до Олі:
«Не буду купатись в морі.
Чорної води боюся,
Через неї забруднюся».
Оля каже: «Зупинись!
Ти ж на хвилі подивись.
Вода чиста ще й тепленька
І не чорна, а синенька.
Море Чорним лиш назвали.
З кольором пожартували.
Є моря Червоне й Біле
Та вода там також синя.
Тож швиденько роздягайся
І на пляжі розважайся.
Треба тут відпочивати -
Можна ракушки збирати,
Будувати щось з пісочку…
Скинь нарешті ти сорочку.
Плавай, хлюпайся, пірнай,
Вище хвиль собі стрибай.
Лиш медуз остерігайся
З ними краще ти не грайся.
Чайок й кораблі рахуй.
Тільки, прошу, не нудьгуй».
Юрчик глянув навкруги -
Скрізь багато дітвори.
Перестав море боятись
І побіг мерщій купатись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782965
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 18.03.2018
автор: палагняк