Ви та, що долю вибрала собі сама.
Всіх любите, лиш би не заважали,
Такої іншої, подібної, нема,
Щоб еталоном ми її назвали.
Щаслива Ви й не любите нещасних.
При Вас свобода… – ще одна із фраз.
Нема, крім Вас, нема серед сучасних
Легенди, класика посеред нас.
Ви той Поет, що власністю не стали,
Не впали, не зігнули Ви коліна,
А вороги від слів аж скреготали,
Коли у Вас боліла Україна.
Звання Герой… – всього лише ескіз, –
Пряма, стійка, відмовити спроможна.
У душах людських ціле море сліз,
Плювати, кажете, – це гріх, не можна.
Відкриті, щирі люди до вподоби,
Не ті, яким позакладало душі,
Нікчемні, підлі шкідники-мікроби,
І ті, що скраю, ті, котрі байдужі.
То ж будьмо всі красивими взаємно,
Бо горя й лиха в нас і так доволі.
Звучить ця фраза мудро і приємно.
Прокиньтесь, черстві душі й захололі.
Ви та, що щастя не своє не кличе,
Не знехтує, не осквернить любові,
Бо це у вас священне, таємниче,
Не для пересудів слова святкові.
Ви навіть космос бачите в зіницях,
Печальні очі скажуть більш, ніж слово,
Любов витає поміж блискавиці,
Лиш крил не обітнути б випадково.
Та не окрилюй, кажете, нікого,
Якщо ти не збираєшся літати,
Життя – спокута, все, що є лихого,
Із реп’яхів хтось буде оббирати.
Живіть – вчите – не завтра, і не вчора,
Сьогодні треба жити й працювати,
Хоч фраза Ваша, може, і сувора,
Та завтра, справді, може й не настати.
Ви вірите, що згине зло навіки,
Що правда кривду, звісно, переможе.
Нехай Ваші слова будуть, як ліки,
Почуй Вас, Господи, рятуй нас, Боже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783042
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.03.2018
автор: Галина Брич