Проталини снігів. Суха трава в поклоні.
Летять гірські вітри, сполохані, мов коні, —
Женуть хмарки удаль і хлещуть батогами,
У небі розливають кольорові гами.
А вище хмар, як біла борозна у полі,
Пливе літак у просторі, назустріч долі.
Ширяє планер, відштовхнувшись від вершини,
Йде на приземлення, у розкоші долини.
Призупинились надвечірні вітровії,
Яскраве сонце за горою тулить вії,
Кладе голівку в темінь сонного міжгір’я…
На небі перше проявилося сузір’я.
11/01/17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2018
автор: Lana P.