З вірою у серці я прокидаюсь,
З любов'ю у серці до неба молюсь,
Вірю в мужній народ Український,
Що мужньо пройде цей час воїнський,
Що правда і мужність усе подолають,
Що перепони ніякі нас не злякають,
Бо рухаємось ми до мети сміло,
Керуючись заповідями Божими вміло.
Хочемо, щоб наша рідна Вкраїна
була би найкраща як тая перлина,
Щоб гордо міг українець сказати
Я- Українець, а Україна - моя мати.
Найкраща, найбагатша, найщасливіша,
у цілому світі від усіх наймиліша,
бо дав нам Бог надра багаті,
зелені ліси, золоті поля, наче багаття
виблискують на сонці колоски золоті,
значить не бути нам у голодній скруті.
Нафтою, газом багата земля,
а чорноземом наші рідні поля,
І бурштин і золото є у нас,
Скільки з них можна зробити прикрас.
Здається мені, що під сонцем немає
країни кращої під небокраєм,
що небо над нами найсиніше,
що сонечко гріє найтепліше,
І зіроньки в небі як намистини,
Боже, дай любуватися нам ними.
У мирі й здоров'ї, щоб ми берегли
І примножували все, як тільки могли,
вірю в свій народ , у свою рідну країну,
В найкращу, найціннішу любу перлину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783142
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 19.03.2018
автор: Фея