Cлова згубились...тиша неймовірна...
Шепочуть очі, шепочуть смутком.
Яке ж бо серце зовсім непокірне,
Зібрало пам*ять у теплий жмуток.
Думки тепер у чорно-білій смузі,
Лимонний фреш ще на вустах кислить,
А ти на полотні моїх ілюзій,
Хоч протягу потік зі всіх щілин.
Вже стільки скуштувала цих мовчанок
У сяйві ненароджених доріг,
А п*ю за ніч свою і наш світанок,
Щоб відшукати мене знову зміг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783167
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2018
автор: Світлая (Світлана Пирогова)