Давай спробуємо жити без осуду.
Більше тиші, менше битого посуду.
Давай глибше, міцніше й без відстані
Лікувати ці душі розхристані.
Давай зацілую тебе долонями,
Щоб серце голосно кричало скронями.
Щоб погляд глибшав в тремкій відвертості.
Щоб менше сумнівів, більше впертості.
Давай спинятися за крок до вічності,
Щоб подих рвався на сто ритмічностей.
Давай розшнуруємо власне тіло.
Себе навиворіт вдягай сміливо.
Давай без контексту, без слів, без імені.
Люби навпомацки, не бійся, вір мені.
Ламай умовності. Знімай минуле.
Життя на дотик ми ще не відчули.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2018
автор: Bezsliz