На одному з iнтернет-ресурсiв,
Де поетiв зiбрано докупи
(Як вiн називається – ви в курсi),
Кiлька муз зiбралося ковтнути.
Скинулися, як ото буває,
Щоб зiгнать депресiї i cтреси
I сидять, потроху випивають,
Ще не розiйшовшись в iнтересах,
Бо ж була домовленiсть спочатку,
Випив, про роботу – анi слова!
Ну, поговорили про Камчатку,
Про глобальне потеплiння, й знову
Поновили келихи нектаром
I вже шлють найменшу по добавку.
Тай пiшла розмова незабаром,
Не про лахи й борщову заправку...
Вже в очах Пегасики гарцюють...
Ось одна i мовить, собi вiльно
– Я от на Андроiдi працюю,
Завжди пiд рукою – все мобiльно!
Не плямить кишеню авторучка,
Помилок закреслювать не треба,
Видалив i все – оце так штучка,
Без гори паперiв – аж до неба!
Креатив новiтнього натхнення!
Свiжий подих, молодим дорога!
Необхiдна риса сьогодення,
Крах стереотипiв, перемога!..
– А як здохне в нього батарея,
Чи усе поїсть скажений вiрус?!..
Старша зперечує для неї
– Так що твоя цифра має мiнус!
Краще на двi ставки працювати!
Вчися, поки є спецiалiсти!
Спершу, над папером покружляти,
А вже потiм за комп'ютер сiсти!
Я, мала, ще й досi пам'ятаю
Дух пера й печатної машинки,
А в твоїх цяцьках душi немає,
Моя б воля, я там – нi хвилинки!
Молода надула губенята
I про нафталiн щось рiзанула,
Потiм про шаблони бородатi,
Нуднi й остогидлi пам'янула...
I пiшло-поїхало, погналось!
Аж летить волосся, слина й пiр'я,
А тут саме меншенька верталась
I почувши гамiр, ще з подвiр'я,
Коло входу в клуб спинила кроки,
Трохи ще послухала червона,
– Так минатимуть найкращi роки?..
I втекла подалi за кордона!
Тут мораль для муз проста доволi
– Як не влазиш у вузькi формати,
З милом, чи без мила, твоя доля
Муситиме iншого шукати...
Бо, якщо посмiв не догодити
Бездоганним корифеям слова,
То всiлякий iнтерес вiдбити
Можуть тут же, так що будь готова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783226
Рубрика: Байка
дата надходження 19.03.2018
автор: Ніколя Петрович