Волохатий сірий кіт,
в хатту,що є сил забіг.
М*яу,м*яу-їсти хочу,
жить у голоді не можу.
Хочу трошки молока,
ну й щоб була ковбаска.
І сметанки якщо є-
ну давайте вже це все.
Миску більшу всіх узяв,
і кричить-м*яу,м*яв.
Хвіст трубою закотив,
морду хитрую зробив.
І пожаліли хитруна,
ковбасу дали і молока.
Облизавшись-зїв усе,
сам не знав,що так буде.
І поївши до схочу,
що ж робити хитруну.
Влягся він на одіяло,
і заснув як не бувало.
Ну а мишка тому рада,
кіт для мишки був приграда.
Тож лінець хай там спить,
ось так думає ця миш.
Але кіт не спить -дрімає,
мишку він уже чекає.
Так маскуєтся хитрун-
ніби спить все -мур,мур,мур.
Тож ти мишко не наглій,
обзивать кота не смій.
Щоб тебе легше в піймати,
котик мусить хитрувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783343
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2018
автор: Бабич