ДО ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО, 4:

Нині,  друзі:  з  Днем  поезії!!


*      *      *

чорні  ворони  —  білу
чорні  монахи  —  вибраного
соєчку  не  хотіли  —
видихну
вибриню


йдуть  косоокі
розкосі
білу  капусту  на  соки
скину  в  смак
слово  —
світяться  роси


славно  долину  оберігає
Хто  упередив  
наскоки

20.03.2010


                     Тригранне

Скажи  це  голосно
хай  навіть  в  сні  –
в  негаласливому  нічному,
що  уганяє  в  тебе  смерті  кому,
й  в  підступному  –  у  деннім  галаснім!

Я  вибираю  –  в  цім  суцільнім  сні...
Життя  –  чи  смерть?
Христа  –  чи  світ?
Спасителя  –  чи  вбивцю  в  крові?
Одвічність  –  чи  цю,  тимчасовість,
в  ній  найгидотливіші  владу  й  славу?
Ісуса  –  чи  страшка  Варраву??

Те  й  обійме,  й  ввійде  –
бджола  чи  здичавіла  гадина  –
в  сей  пишний  квіт!
в  сей  вабливий  просвіт  –
яким  і  є  душа  твоя!!
Тим  Небо  –  ачи  смерть
споять?
Яка  душа  твоя  негадана!

Християнин!
Християнин  я!
Християнин!
Їх  закололи:
захололи  вест-ост  душі!..
Я  відчуваюся  немов  Петро  один:
і  полум’янію!  це  весту  б’є  по  нервах:
ти  начувайсь  –  ти  Рим!
холодний  дим!
дим  душить!  
Вогонь  вжену  із  передсердя  
багатогранного  Христа,
пробитого  кінцевістю  пласкосписа  –
пласколегіонера!!

18.04.2009

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783542
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович