Такий беззахисний, покинутий лежиш,
Ти, зірваний для бистрої забави,
Неначе просишся в долоні та у вірш,
Шафране ранній з поглядом жовтавим.
На тій галявині, де первістком зацвів
У радості, що можеш світ прикрасить,
Чекав ти з вирію цибатих журавлів -
Білявогрудих з крилами в лампасах.
Не склалося - з недбалих помилок чужих
Не між рідні квітується і друзів,
Букетно людям не приноситься утіх,
Марніється без коренів у тузі.
Тебе до серця обережно пригорну,
Зітру печаль з повік, мій первоцвіте,
На вушко пошепки відкрию таїну́ –
Ти став уже́ оздобою для світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783553
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2018
автор: Оксана Дністран