Моє слово, як кремінь міцне,
Блиск яскравий у темряві зірки.
У полоні нейтралу гучне,
То комори моєї одвірки.
У словах войовничий мій дух,
Біль народу, зневаги й розпуки.
Холуїв вони ріжуть на слух,
Що ламають нам тружені руки.
Ти фундамент в моєму вірші,
Ти безодня моєї трибуни.
Як роса моїй спраглій душі,
Мого серця намолені струни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2018
автор: Миколай Волиняк