Прийдіть до мене, бабусю, уві сні,
Я все вам розповім, і навіть таємниці,
Що я без вас, як у темниці,
Прийдіть, вас прошу, уві сні.
Прийдіть до мене, бабусю, уві сні,
Я ваші ніжні руки поцілую,
І голос ваш дзвінкий почую,
Прийдіть, вас прошу, уві сні.
Прийдіть до мене, бабусю, уві сні,
Я подивитись хочу знов у ваші очі,
Що ясні є, як майські ночі,
Прийдіть, вас прошу, уві сні.
Прийдіть до мене, бабусю, уві сні,
Я вас обніму хоч і доторкнусь легенько,
Нехай захопить щем моє серденько,
Прийдіть, вас прошу, уві сні.
Прийдіть до мене, бабусю, уві сні,
І розкажіть мені хоч щось, будь ласка,
Нехай той сон буде мені, як казка,
Прийдіть, вас прошу, уві сні.
А я до вас прийду на кладовище,
Промовлю молитву і зроню сльозу,
І вгамую в душі своїй грозу,
А я до вас прийду, бабусю... На кладовище.
4 квітня 2017р.
P. S. До річниці смерті бабусі Анастасії😥😖
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783884
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.03.2018
автор: Ruslantsio