Стихи 6 февраля 2008 23:29:48 http://h.ua/story/81989/
Автор: Лилианна Сашина
Одиночество
Вечер болен, как я... Одиночеством болен...
Пальцев тщетный порыв - отогреться, - так глуп...
Перелистнутый день. Фото в чёрном альбоме -
Правит памяти бал королевский... В углу
Позабытый рояль: полированных клавиш
Не касалась рука с позапрошлой любви...
Бархат розовых штор взгляд рассеянно гладит...
Одиночество - зверь из кошачьих... Ловить
Так бессмысленно... Впрочем, кормила с ладони
Грустью, тонко-порезанной на кругляши...
Ярко-красных тугих роз крошила бутоны
В миску с горьким вином... Разогнать?! Задушить?! -
Да, пыталась и, даже, не раз удавалось:
Белым шёлком шептала - стихами, - постель...
А оно с укоризной смотрело... И в ванной
Долго-долго сидело потом в темноте...
Ревновало, конечно, как кошки ревнуют -
Не жалея когтей... Мстило с точностью ос...
Обещало уйти, осчастливить другую,
Доводило до срыва, до боли, до слёз!..
Я сдалась, пожалела... Считай, приручила...
Уступила свой дом... Душу тоже в тиски...
Всё спокойно теперь... Всё размеренно... Чинно...
Вечер, также как я, одинокий... Кис-кис?..
Стихи 26 мая 2008 15:42:33 http://h.ua/story/101084/
Автор: Лилианна Сашина Самотина (В перекладі Петра Корнійчука)
Вечір хворий, як я... Самотиною хворий...
У тремтливості пальців - вразливість отрут.
Перегорнутий день - фотокарткою чорний -
Наче пам’яті бал королівський... В кутку
Запилився рояль: полірованих клавіш
Не торкалась рука, з незабутніх кохань!
Оксамити рожеві фіранок віч-на-віч...
Самотина - із роду котячих... Поглянь,
Як безглуздо... Віддати довіру з долоні,
Сумувала, кружальцями різала сум.
Червоніли троянди в крихкому бутоні,
Гіркотою вино не задушених дум.
Намагалась забути, та завжди невдало.
Білим шовком віршів шепотіла постіль.
Надто довго вкривалась жорстким простирадлом,
А у ванній кімнаті жила його тінь.
Ніби ревнощі кішки тримало напругу:
Пазурів не шкодує, мов помста оси.
Обіцяло знайти собі іншу подругу,
Залишаючи відчай болючий сльози.
Я здалась жалісливо... мабуть, приручила,
Запустила в домівку - душа моя ниць!
Заспокоїлась трохи... Розважливо... Чинно...
Тільки вечір самотній зі мною... Киць-киць?..
*****
© Copyright: Корнейчук Пётр Ефимович, 2018
Свидетельство о публикации №118032202479
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783911
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.03.2018
автор: Петро Корнійчук