Взяти на руки, щоби спасти,
Міцно обняти, щоб зберегти,
Хочеться землю свою у цей час…
Господи любий, зглянься на нас!
Хочеться стати для неї щитом,
Зброєю, світлом, любов`ю, добром;
Щепленням бути від лютих зараз!..
Господи милий, зглянься на нас!
Вкласти в долонях спати її,
Щоби спочила хоч уві сні,
Щоб відігрілась від льоду образ…
Боже всесильний, зглянься на нас!
Розпач безмежний мене обійма, –
Йде в Україні наразі війна…
Бачив її крізь століття Тарас…
Боже великий, зглянься на нас!
Рук моїх мало – треба усі!
Вільний народе на вільній землі,
Київ, Черкаси, Харків, Донбас, –
Де ваші руки? Хто окрім нас?
Бог допоможе в чеснім бою –
Йди до кінця за Ідею свою!
Довго бродив в нас байдужості квас!
Боже єдиний, врятуй усіх нас!
Наша Вкраїна вічна, як Ти!..
Молимо, Боже, її захисти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783919
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.03.2018
автор: Спасиба Світлана