Ранні пташки!
Їм не тяжко,
бо вони – із Богом…
Слово співу з неба впало,
як би тільки й ждало –
й мирно засіяло!
Осявай все, світле слово! –
Серцем слава Божа
Осяває, зігріває і летіти може
Світом, що готовий!
О, радіймо серцем, люди,
З неба сила, слава буде,
Засміється, залітає весела – усюди.
Возликує Мати з Сином –
Й весела родина!
Прийдуть серцем до вечері
Щирої години:
Ранні пташки –
Їм не важко,
вони серцем з Словом…
06.07.2004
* * *
Злине подзвін за кимось...
Відійшов він: родивсь... мов прокинувсь.
Зірочки, зірочки, так на небі
багато-багато!
Зірну пісню співати і зірно мовчати...
Підняли, розп’яли аж під небом –
за слово.
Сатан ставив із Богом про мене
як про Іова.
Зірочки, зірочки, так на небі
багато, багато!
З середин Світло – із Розп’ятого світу
до менш розп’ятого
квіти довжаться в губи
зорі довжаться в губи
серця довжаться –
хто нас полюбить
Зірочки і серця!
так на Небі багато!
Нас бо любить – усіх – Всепочаток...
19.05.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783935
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович