Надя акі піп Гапон

Операція  
Надя  акі  піп  Гапон
23.03.2018*  16:15
Те,  що  наша  Верховна  Зрада,  вибачте,  Рада  давно  перетворилася  на  Театр  абсурду,  давно  зрозуміло  всім.  Але  мене  завжди  дивує  і  навіть  веселить  те,  що  цей  абсурд  завжди  має  неймовірно  примітивний  і  навіть  самознищувальний  характер.  При  цьому  панує  переконання  можновладців  у  тому,  що  вони  діють  розумно,  доцільно  і  навіть  в  межах  Закону,  в  той  час,  як  фактично  вони  діють  з  порушеннями  всіх  Законів,  логіки,  системності  та  навіть  доцільності  безпеки  самозбереження.  Пояснення  цьому  просте:  вони  переконанні,  що  Всесильні,  Всемогутні  і  що  будуть  існувати  в  цій  якості  Завжди.  Звідси  наглість,  відверте  презирство  до  всіх  людей  за  межами  їх  кола,  до  держави,  до  країни,  до  народу.  Тому  закономірні  всі  дії,  слова  та  інша  фейкова  творчість  нашого  Генерального  прокурора  та  його  Куратора,  прошу  пробачення:  Кума.
Знімаю  з  полиці  дві  книжки  видатного  вченого,  киянина,  Георгія  Почепцова  «Психологические  войны»  і    «Информационные  войны»,  які  були  видані  аж  у  2000  році,  проглядаю  їх  і  знову  та  знову  переконуюсь  в  тому,  що  ми  зараз  живемо  в  стані  активної  фази  цих  двох  війн,  хоча  я  і  розумію,  що  Гібридна  війна,  яка  нібито  в’яло  протікає  зараз,  а  фактично  вже  є  3-ю  Світовою  війною,  включає  в  себе  значно  більший  арсенал  фахових  війн.

Якщо  все  це  пам’ятати  та  продивитися  увесь  Спектакль  під  назвою  «Надя  Савченко»,  то  можна  зробити  цікаві  висновки.  Але  спочатку  декілька  картинок.
СРСР.  1937  рік,  судилища  над  ворогами  народу.  Присутні  закордоні  журналісти  не  можуть  зрозуміти  як  це  підсудні  один  за  одним  визнають  себе  винними  у  державній  зраді,  яка,  наприклад,  полягала  в  тому,  що  вони  мали  намір  зробити,  навіть  роботи  почали,    підземний  підкоп  в  декілька  десятків  кілометрів  під  Кремль  та  закласти  там  вибухівку.
Розвал  СРСР.  Компартія  заборонена.  Раптом  іде  хвиля  самогубства  високих  функціонерів.  Типова  картинка:  іде  нарада,  роздається  телефонний  дзвоник,  головуючий  бере  слухавку,  слухає  когось,  кладе  слухавку,  підходить  до  вікна  і  випадає  із  нього,  з  дев’ятого  поверху.
Загибель  В’ячеслава  Чорновола.  Чому  шофер  не  гальмував,  а  розганяв  автомашину  до  зіткнення  із  тією  «випадковою»  на  шосе  вантажівкою  вночі?
Досить?
Я  можу  продовжувати  цей  список,  хоча  я  і  керуюсь  лише  відкритими  джерелами.
В  цих  історіях  є  одна  спільність:  кодування  людини.
Не  всіх  людей  можна  кодувати,  але  є  достатня  кількість  таких,  з  якими  працювати  так  легко.  І  тому  всю  історію  із  Надією  Савченко  я  сприймаю  зовсім  не  так,  як  про  це  говорять  всі  на  телебаченні.

Судячи  з  усього,  відповідна  Служба  росіян  давно  і  ретельно  шукала  необхідного  донора.  І  нарешті  знайшли  –  про  це  говорить  опис  того,  як  Надія  потрапила  у  полон  і  всі  перипетії  її  у  досудовий  період.  Це  був  перший  етап.
Другий  етап  –  розкрутка  спочатку  боротьби  за  її  звільнення  на  рівні  України,  а  потім  і  на  міжнародному  рівні,  та  вся  процедура  самого  процесу.  При  цьому  нікого  не  дивувало,  що  героїня  ходить  демонстративно  у  футболці  із  тризубом,  голодує  (абсолютний  світовий  рекорд  у  90(!)  діб,  за  межею  фантастики!),  але  при  цьому  знаходиться  в  гарному  тілі,  що  їй  дозволяють  говорити  все,  що  заманеться  і  навіть  транслюють  це.  Ретельно  ліпиться  Ідол,  і  роблять  це  дві  сторони:  російська  і  українська.  Без  корегування  дій  тут  обійтись  не  можна.
Третій  етап:  звільнення  героїні.  Фанфари.  Цинічна  Тимошенка  перша  зметикувала  як  використати  це  на  свою  користь.  А  може  це  теж  було  заплановане?  Зірка  Героя  України.  І  нікого  не  насторожила  неадекватність  поведінки  героїні,  її  кидання  уверх-униз,  її  примітивізм,  вульгарність  тощо.  Навіть  Гордон  досі  вважає,  що  «у  неї  є  яйця!».
Четвертий  етап  –  бурхлива  нібито  патріотична  діяльність,  в  яку  вписується  все  –  панібратські  стосунки  із  сепаратистами,  стрільба  разом  з  ними  на  полігоні,  розкази  про  те,  що  вони  славні  хлопці,  що  вони  теж  хочуть  миру  і  так  далі,  так  далі.  При  цьому  ще  і  вельми  підступний  закон  Савченка  з’являється.  Тут  можна  говорити  і  говорити.
П’ятий  етап.  Нарешті.  Заколот  з  метою  вбити  всю  верхівку  Влади,  яку,  до  речі,  вже  народ  ненавидить…  Подивимось  картинки.

Савченко  за  кордоном  і  наш  недоГен  в  цей  час  (це  його  фішка!)  об’являє  про  її  Злочин.  Напевно  був  сценарій,  що  вона  залишається  за  кордоном  і  тоді  операція  по  відводу  очей  народу  від  Бариги  пішла  би  по  іншому  сценарію.  Але  вона  повернулася.  Можливо,  що  це  спрацювала    те,  що  «вона  має  яйця»,  але,  скоріше  за  все,  Ляльковод    обрав  кращий  варіант.  Далі  ви  всі  все  бачили.
Але!  Панове,  звертайте  завжди  увагу  на  деталі!
Перше.  На  протязі  всіх  дій  Савченко  не  просто  спокійна,  а  немов  гарно  виконує  свою  роль.  Чого  коштує  те,  як  вона  стояла  напроти  Юріка,  який  з  надривом  і  з  пафосом  розказував  про  її  Злочин!
Друге.  Вона  прийшла  в  Раду  із  речами  для  буцегарні,  бо  точно  знала,  що  буде  там.
Третє.  Чого  коштує  обмін  репліками,  а  потім    похід  її  під  конвоєм  пішки  в  оточені  натовпу  журналістів!
Четверте.  Абсурдність  всіх  намірів  та  заходів  замаху  на  Владу  –  явно  в  дусі  1937  року.
П’яте,  нарешті,  родзинка!
Яке  не  є  показане  відео  шельмовайте,  але    в  ньому  є  декілька  моментів,  які  просто  кричать,  що  все  це  є  великий  Сценарій,  якій  має  багатоходові  варіації.  Ідея  про  те,  що  люстра  впаде  на  наших  неслуг  народу,  обсмоктувалась  у  Фейсбуці  давно  і  багато  разів.  Але  не  це  головне.  Головне  те,  як  і  що  говорить  Савченко  на  показовій  нараді  Чотирьох  (з  яких  троє  явно  підстава)  і  те,  що  вона  час  від  часу  поглядає  на  камеру,  яка  все  записує.  Вона  ВСЕ  ЗНАЛА!  Але  автоматично,  бездумно,  машинально  вела  себе  так,  немов  перевіряючи  чи  все  іде  правильно.
Бездарно  проставлена  як  на  зараз  остання  дія  Спектаклю,  яка  розрахована  на  вату,  але  розкручена  буде  на  повну  котушку.

Тепер  запитайте  себе:  КОМУ  і  НАВІЩО  була  потрібна  і  Є  ПОТРІБНА  вся  ця  багатоходова?  Хто  виграє,  а  хто  програє?  Цікаво  було  би  почути  думки  людей  про  це.
До  речі:  пам’ятаєте  роль  попа  Гапона  в  кровавому  розстрілі  робітників  у  1905  році?
Отож!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2018
автор: Левчишин Віктор