Цієї ночі я довго не спав,
Повік не стулив попелистих.
Мої губи - ерозії сплав,
Їх форма - печаль камениста.
Мов птахи, пролітають тижні,
Над острозькими мурами рань.
Кохати тебе дивовижно,
Позабувши про відстані грань.
23.03.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2018
автор: Олександр Подвишенний