В нас з тобою дві дороги,
Протилежні два шляхи,
Доля – це ріка широка,
Ми ж – самотні береги.
Хоча ні, ми не самотні:
В тебе є любов нова,
В мене – кавалерів сотні…
Що ж, так іноді бува.
Та чи справжні ті примари,
Що стоять обабіч нас?
Сумнівів кружляють хмари
Серед пристрасних гримас.
Ми обрали щит розлуки,
Захищаючи серця.
Та сплетуться наші руки –
Сон так віщий обіця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2018
автор: Театралка