Серце материнське не знає спочинку, -
У переживаннях минають хвилини.
За дітей тривога душу роз’їдає:
Де вони? Що з ними? - все себе питає.
Птахою сизою серце мами б’ється -
Як же моїм дітям на світі живеться?
Чи вони здорові? Чи вони щасливі?
Материнське серце спроможне на диво.
Відчуває тонко найменшу похмурість,
Як над дитиною хмари затягнулись.
Всі відверне грози силою любові
Серце материнське, щоб були здорові.
Оберегом цінним служитиме дітям,
Щоб їх обминали життя лихоліття.
Завжди і у всьому серце материнське
Буде вірним другом, не лише в колисці.
До тих пір дітьми ще будемо ми з вами,
Поки в грудях тихо б’ється серце мами…
30.09.2017
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784054
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.03.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська